Народний герой Закарпаття. Герой Радянського Союзу.
Народився 11 січня 1901 року в с. Ясіня на Рахівщині в багатодітній селянській родині. Освіту здобув у сільській та горожанській (неповній середній) школах. Продовжив навчання в Мукачівській та Ужгородській торговельних школах (академіях).
Під час навчання вступив до комсомолу, а в 1925 р. став членом Комуністичної партії Чехословаччини.
У 1926 р. розпочав навчання в Харківському комуністичному університеті імені Артема на факультеті журналістики, по закінченні якого став першим українським професійним журналістом Закарпаття.
Після повернення на Батьківщину в 1929 р. О. Борканюк був обраний секретарем крайкому комсомолу і одночасно призначений редактором молодіжної комуністичної газети "Працююча молодь".
З 1931 р. - редактор "Карпатської правди" - органу Закарпатського крайового комітету Комуністичної партії Чехословаччини.
З 1932 р. по 1936 р. очолював Закарпатський крайовий комітет КПЧ.
Організаторську роботу Олекса Борканюк поєднував з публіцистичною. Зокрема, ним видані книги нарисів про СРСР "В країні, де наше завтра стало вчорашнім днем" (1931), "Чим є для нас Радянський Союз" (1937); статті: "За хліб працю, землю і волю", "Всі до бою за краще майбутнє Закарпаття", "Хто ми і куди належимо", "Пропозиції Комуністичної партії за вирішення автономії, господарського, соціального і культурного піднесення Підкарпаття".
У 1935 р. обраний до Чехословацького парламенту. Пріоритетними в депутатській діяльності для О. Борканюка було відстоювання прав та інтересів робітників і селян, роз'яснення необхідності єднання трудящих у боротьбі зі своєю та чужою буржуазією, за створення власної державності, справедливе розв’язання національних питань, мовних та інших проблем.
У 1938 р. Комуністична партія Чехословаччини, з огляду на критичну міжнародну ситуацію, була розпущена. Комуністи перейшли на нелегальне становище. Після окупації нашого краю Угорщиною О. Борканюк разом з групою відповідальних працівників Закарпатського крайкому КПЧ у березні 1939 р. емігрували до СРСР, і згодом він став працювати в апараті Комуністичного Інтернаціоналу поряд з Георгієм Димитровим.
У січні 1942 р. О. Борканюк на чолі таких же сміливців-розвідників був десантований на Закарпаття для організації антифашистського підпілля, однак хортівською контррозвідкою був вистежений і схоплений. 3 жовтня цього ж року, після жорстоких тортур, О. Борканюк був страчений у Будапештській в'язниці Маргіт-Керут.
У передсмертному листі-заповіті до дружини та дочки він написав: "…По-чуваю себе здоровим, повним енергії, необмеженої охоти до життя… І нема порятунку - мушу вмирати. Зате йду на смерть сміло, мужньо, так, як людям мого покрою і належить".
Похований О. Борканюк у Рахові. Посмертно удостоєний звань Народного героя Закарпаття та Героя Радянського Союзу. Його іменем названі вулиці, навчальні заклади. Закарпатці свято бережуть пам'ять про мужнього борця-антифашиста.

Микола Макара,
кандидат історичних наук;
Іван Мигович,
доктор філософських наук,
перший секретар Закарпатського обкому КПУ

назад>>>