Один з перших на Закарпатті підприємців, непересічна особистість, яскравий виразник українського гуцульського духу, полум'яний патріот свого народу та української ідеї.
Народився у 1897 р. в с. Ясіня в багатодітній селянській сім'ї. Під час Першої світової війни воював в австро-угорській армії, був двічі поранений.
Дмитро разом з братами успішно займався сільським господарством та деревообробною діяльністю.
У 1923 р. Дмитро Климпуш стає членом соціал-демократичної партії, а 1927 р. його було обрано секретарем сільської організації соціал-демократичної партії. З 1937 р. стає членом окружного представництва СДП Чехословаччини.
У 1923 р. Климпуш вступає в члени спортивного товариства "Січ", а в 1927 р. очолив його. Товариство не ставило перед собою жодних політичних завдань, займалось спортивно-виховною роботою та організацією різноманітних спортивних змагань. Членом товариства був і О.Борканюк.
Дмитро разом з братами брав активну участь у піднесенні національної та громадської свідомості. Вони вносили пожертви на будівництво Народ­ного дому товариства "Просвіта" в Ужгороді та Рахові, підтримували закарпатських студентів у Празі, фінансували їх видання "Альманах підкарпато-українських студентів", брали участь у всіх заходах закарпатської "Просвіти". Для поїздки на Всепросвітянський з'їзд, що відбувся у жовтні 1937 року, було замовлено та оплачено спецпоїзд з Ясіня до Ужгорода та назад, який забирав усіх очікуючих на станції просвітян.
Восени 1938 року Підкарпатська Русь, як тоді офіційно називалось Закарпаття, стала автономною частиною Чехословаччини. На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина Дмитро Климпуш прибуває до м. Хуст. Було вирішено змінити статут товариства "Січ" і на його основі створити "Карпатську Січ" - напіввійськову організацію, яка б готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ, а також із чехословацькими прикордонниками охороняла кордони Карпатської України. 10 листопада 1938 року статут Організації народної оборони "Карпатська Січ" був затверджений, а її головним командантом було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах. Д. Климпуш був розважливим керівником - і, як комендант, не розділяв радикальних поглядів членів організації, усвідомлюючи безперспективність протистояння регулярним військам. Усю свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації.
Після проголошення самостійності Карпатською Україною, майже відразу вона була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні репресії проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші.
З приходом Радянської армії Дмитро Климпуш уперше був заарештований у грудні 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Звичайно, Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, але він не міг собі навіть уявити, що може покинути рідний край, своїх людей і не розділить їхньої долі. У квітні 1947 року він був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років виправних таборів у Сибіру.
Повернувся додому в 1956 р. з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Похований Дмитро Климпуш в с. Ясіня, поряд з батьками. Посмертно реабілітований 2 лютого 1993 року.

назад>>>