Видатний богослов, науковець, історик.
Народився о. Василій (при хрещенні Володимир) 8 вересня 1911 року в м. Києві у дворянській родині, яка в 1917 р. виїхала в Румунію. Там Володимир закінчив Кишинівську гімназію і вступив до Сербської православної семінарії в м. Бітоль. У 1937 р. закінчив богословський факультет Бєлградського університету, через два роки прийняв чернечий сан з іменем Васи-лій і був рукоположений священиком.
Архімандрит о. Василій Пронін був відомий далеко за межами краю. Мав особливу повагу і любов серед духовних осіб, інтелігенції і простого люду. Видатний богослов, науковець, історик залишив помітний слід в історії Закарпаття. До нього за порадою приходили вчені, письменники, журналісти, всі, хто хотів почути правду з вуст Людини від Бога.
Служив о. Василій у різних приходах Закарпаття. Був настоятелем По-кровського храму в Ужгороді, духівником Домбоцького монастиря, а з 1951 р. і до смерті - архімандритом Мукачівського монастиря на Чернечій горі. У 1958 р. за працю "Історія Мукачівської єпархії" в Московській Духовній Академії йому був присвоєний науковий ступінь кандидата богословських наук. Він володів 14 мовами: латинською, грецькою, вільно розмовляв англійською, французькою, німецькою та всіма слов'янськими мовами.
Рукопис кандидатської дисертації на тему: "Історія Мукачівської єпархії" написано російською мовою, кілька разів вона перероблялася і остаточний варіант вийшов у 2005 р. у видавництві ОПР "Філософія" під назвою "История Православной церкви на Закарпатье". Це видання знайомить з історичним шляхом духовності Закарпаття від апостольських часів до початку ХХ ст. У книзі є додатки: фотографії монастиря, замку "Паланок", ратуші, костелу св. Мартина, дарча грамота князя Федора Корятовича (латинівкою), розмова з архімандритом Алексієм Кабалюком, список стародрукованих книг у бібліотеці монастиря, бібліографія літератури, якою користувався автор під час написання "Історії..." (1407 назв, з яких половина латинською мовою).
Архімандрит о. Василій Пронін у 1954 р. знайшов на Чернечій горі печери, які вважав поселенням монахів Х-ХІ ст. Він невтомно займався археологією, написав працю "Палеоліт Чернечої гори" (понад 400 машинописних сторінок і 100 рисунків знайдених на Чернечій горі каменів).
Келія отця Василія була переповнена книгами, рукописами, журналами, філософською та історичною літературою. Написав "Монаший статут", "Обряди Мукачівського монастиря", "Біблію і математику", "Гравітацію і відродження", "Лінгвістику Закарпаття", "Акафест Преподобному Моисею Угрину".
Отець Василій був прекрасним майстром пензля. Намалював картину "Явлення Ангела на ріці Латориці князю Федору Корятовичу", кілька ікон для монастирської церкви, портрети Олександра Духновича та Івана Раковського.
В останні роки життя архімандрит занедужав. Два роки був прикутий до ліжка, але приймав до сповіді духівництво і сестер монастиря. У ніч з 4 на 5 січня 1997 року монастирські дзвони рознесли сумну звістку: отець Василій відійшов у вічність. Похований він на монастирському кладовищі, де день і ніч горять свічки від тих, хто знав і пам’ятає нині цю прекрасну Людину.

Василь Пагиря,
письменник

назад>>>