Національна героїня Угорщини.
Народилася в 1643 р. в сім'ї бана (правителя) Хорватії Петра Зріні і Катарини Франгепан, нащадків старовинних аристократичних родин.
Життя Ілони Зріні збіглося зі складним політичним періодом, коли Угорщина була поділена між австрійськими Габсбургами, турецьким султаном і трансільванськими князями. Батько разом з іншими аристократами брав участь в антигабсбурзькій змові. Шлюб Ілони з трансільванським князем Ференцом І Ракоці в 1666 р. мав зміцнити політичний союз, але невдовзі князь помер, залишивши Ілону з двома малолітніми дітьми: п'ятимісячним Ференцом і чотирирічною Юліанною.
Удруге Ілона Зріні вийшла заміж за угорського графа Імре Текелі. Пишне весілля 39-річної Ілони відбулося 15 червня 1682 року в Мукачівському замку. Краса і благородство княгині підкорило серце 25-річного Імре, на той час уже визнаного політичного лідера, керівника антигабсбурзького руху куруців (так називали повстанців ще з часів хрестових походів, cruciati - хрестоносці).
Відразу після одруження Текелі продовжує боротьбу проти австрійців. Але після невдалого штурму Відня у 1685 р., в якому разом з турецькою армією брала участь і армія Текелі, австрійці переходять у наступ і виганяють турків з Угорщини. Сам Текелі потрапив у немилість султана і був заарештований.
У листопаді 1685 року австрійський генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і підійшов до Мукачівського. Володарка замку княгиня Ілона Зріні вирішила захищатися. Вона сама на чолі гарнізону з двох з половиною тисяч добре озброєних вояків керувала обороною замку. Власне облога почалася 10 березня 1686 року, коли до замку прибув генерал Енеас Капрара. Протягом семи місяців облога мала активний характер, але гарнізон замку мужньо відбивав усі атаки противника. Княгиня піднімала бойовий дух вояків, часто з'являючись на бастіонах разом з десятилітнім сином Ференцом. У кінці 1686 р. австрійці відступили, не здолавши навіть першої лінії оборони - водяного рову навколо замкової гори.
Звістка про героїчну оборону Мукачівського замку вразила всю Європу. Як міжнародну сенсацію сприймали європейські держави непокору княгині Ілони Зріні австрійцям, тоді як уже вся Угорщина скорилась Габсбургам. Турецький султан Махмед IV нагородив княгиню грамотою-атнаме, що є єдиним випадком в історії Туреччини.
У 1687 р. відомий австрійський генерал Антоніо Караффа почав нову (уже третю) облогу Мукачівського замку, яка тривала майже цілий рік. Удвічі збільшеними силами австрійські війська атакували замок, але безуспішно. Наприкінці року становище захисників замку стало критичним: закінчилися запаси, допомога не прийшла. Упевнившись у неможливості подальшого опору, Ілона Зріні погодилася на переговори і 15 січня 1688 року підписала капітуляцію. Разом з дітьми княгиню вивезли до Відня і помістили в монастир урсулінок, а сина відправили в єзуїтський коледж у Чехії. У 1692 р. Ілону Зріні обміняли на взятого в полон австрійського генерала Зігберта Гайстера, і вона виїхала до свого чоловіка Імре Текелі у Туреччину. Там, у вигнанні, вона померла 18 лютого 1703 року, не до­живши кілька місяців до початку визвольної війни Угорщини проти австрійців, яку очолив її син - князь Ференц ІІ Ракоці. Зерна свободолюб­ства і патріотизму, посіяні матір'ю в героїчні дні оборони Мукачівського замку, проросли у великій справі її сина. Прах Ілони Зріні і Ференца ІІ Ракоці нині знаходиться в соборі Святої Єлизавети в м. Кошіце (Словаччина). Одну з вулиць Мукачева названо іменем Ілони Зріні.

Зіта Карпова,
науковий співробітник Мукачівського історичного музею "Замок "Паланок"

назад>>>