НЕПОВТОРНА ЛІСОВА КАЗКА

В усі часи гордістю, красою й багатством Закарпаття були ліси. Ліс — зелена аптека і відпочинок, прохолодний затінок у літню спеку і тепло вогнища у холодну пору, цілющі джерела і чисте повітря, він наш дім, меблі та інші речі, він — колиска і домовина наша.

Останнім часом стан наших лісів, їхня подаль­ша доля стали предметом пильної уваги не лише фахівців та представників владних структур, а й усього населення краю та багатьох жителів інших областей України та зарубіжних країн. Розмов, дискусій ведеться багато, не бракує і різноплано­вих пропозицій. Безумовно, така увага до нашого зеленого друга радує, особливо лісівників краю, які прислухаються до них, використовують їх у повсякденній роботі з ведення лісового та мис­ливського господарства.
Певна частина населення сприймає ліс лише як місце збирання ягід, грибів, полювання та ін­ших форм відпочинку. Але насамперед ліс дає нам роботу, одягає і обігріває, лікує і захищає від біди... У лісогосподарському виробництві, лісопереробній та меблевій промисловості зайнято кіль­ка десятків тисяч краян. Від стабільних заробітків цих трудівників залежить рівень добробуту і їх са­мих, і майже 100 тисяч членів їхніх сімей.
Усім відомо ще зі шкільної лави, що ліси — це легені Землі, її щит, її одежа. Це смарагдо­ве «вбрання» займає більше половини території Закарпаття. Ліс — гарант гідрологічного балансу річок, кисневої рівноваги атмосфери, ворог еро­зійних процесів ґрунтів, кліматорегулюючий чин­ник.
За площею лісового фонду Закарпаття вхо­дить до першої п'ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю наша об­ласть посідає перше місце. На душу населення у нас припадає 0,55 га лісів і 165 м3 деревини. Для України в цілому ці показники становлять, відпо­відно, 0,17 га та 16,4 м3.
Загальна площа лісів області, або лісовий фонд, становить 695,7 тис. га. На цій площі зосереджено 207,5 млн м3 деревинних запасів ростучого лісу. Наші ліси багаті не лише на деревинні ресурси, а й на технічну і лікарську сировину, дикоростучі плоди і ягоди, гриби та інші недеревинні кормові та харчові продукти, які є екологічно чистими і тому більш придатними для використання порів­няно з аналогічними продуктами інших регіонів.
Нарощення такого ресурсного потенціалу лісів відбувалося століттями завдяки і копіткій праці не одного покоління лісівників, і досвіду ведення лісового і мисливського господарства, що нако­пичувалася віками, і застосуванню специфічних підходів до господарювання в гірських лісах.
Ліси області, як і в цілому Українських Карпат, виділяються в три висотні пояси: передгірний — з переважанням дуба, нижньогірний — з перева­жанням букових лісів і верхньогірний — темно­хвойних лісів.
Передгірний пояс широколистяних лісів з пе­реважанням дуба звичайного і скельного поши­рюється до 600—650 м над рівнем моря. Ці ліси покривають схили Вигорлат-Гутинського вулка­нічного пасма південної смуги Карпат (від Хуста до Ужгорода). Середня річна норма опадів сягає 750 мм.
Нижньогірний пояс букових лісів розташована вище зони дубових лісів і поширюється до ви­соти 1100—1200 м; середньорічна кількість опа­дів — 900—1000 мм. У цій зоні можна виділити дві підзони: чистих букових лісів (на південних схилах Полонинського хребта) і ялицево-ялиново-букових лісів (в нижній, і рідше в середній частині схилів Чорногори і Горган).
Верхньогірний пояс темнохвойних лісів розмі­щений в середньому від 1000—1200 м до межі су­бальпійського поясу. У цьому поясі також виділя­ють дві підобласті: змішаних ялинників з участю ялиці, а в другому ярусі — бука; чистих ялинових лісів. Підобласть змішаних ялинових лісів при­урочена до південно-західних макросхилів області з висотами 900—1200 м. Це смуга високопродук­тивних, біологічно стійких змішаних насаджень. Підобласть чистих ялинових насаджень займає високогірні частини схилів Горган, Чорногори і Мармароських Альп в межах висот 1100—1500 м. Нині ліси області перебувають у сфері управ­ління різних органів центральної виконавчої вла­ди. Площа лісового фонду області (695,7 тис. га) за відомчою підпорядкованістю розподілена:
— Держкомлісгосп України — 484,4 тис. га;
— Мінагрополітики України — 96,0 тис. га;
— Мінприроди України — 79,2 тис. га;
— Міноборони України — 9,8 тис. га;
— Міносвіти України — 3,6 тис га;
— Землі запасу — 22,7 тис. га.
Ліси області в основному сформовані висо­копродуктивними деревостанами з бука, ялини, ялиці, явора, ясена, ільмових.
Зокрема, для насаджень державних підпри­ємств Держкомлісгоспу України середній запас ростучого лісу на 1 га сягає 358 м3 з коливанням від 10—100 м3 у молодняках, 100—300 м3 у серед-ньовікових, до 300—500 м3 і більше у пристигаю­чих і стиглих насадженнях. Окремі деревостани мають запас 1000 м3 і більше на 1 га. Середній річний приріст запасу ростучого лісу сягає 5 м3 на 1 га. За оцінками експертів, у тому числі і між­народних, закарпатські ліси вважаються найпро­дуктивнішими не тільки у Карпатському регіоні, а й у Європі.
У усіх лісах області річний приріст запасу де­ревини сягає майже 3 млн м3, а щорічно заго товляється під час усіх видів рубок і всіма лісо-користувачами біля 1 млн м3 ліквідної деревини. Фактичні обсяги заготівлі деревини здійснюються в межах 33 % від потенційно можливих обсягів такої заготівлі, виходячи зі щорічного приросту запасів деревини.
Таким чином, на теренах Закарпаття, яке є найбільш лісистим регіоном України і має най­продуктивніші ліси у Європі, не діє принцип ви­користання відновлюваних лісових ресурсів, зо­крема деревини, в межах середнього щорічного приросту запасу.
До такої ситуації йшлося свідомо. Адже ліси нашого краю, які розташовані переважно в горах, передусім мають природоохоронне значення і по­кликані виконувати здебільшого екологічні функ­ції. Експлуатаційне значення закарпатських лісів відходить на другий план, і тому лісокористування тут значною мірою обмежене. На сьогодні про­мислова заготівля деревини (заготівля під час ру­бок головного користування) здійснюється лише на 41,7 % площі лісового фонду області. Решту 58,3 % площі лісового фонду області віднесено до захисних, рекреаційно-оздоровчих лісів, лісів природоохоронного, наукового, історико-куль-турного призначення та особливо захисних лісо­вих ділянок, де промислова заготівля деревини заборонена.
Отже, ліси області виконують переважно еко­логічні функції, тому обсяги лісокористування з року в рік мають чітку тенденцію до зменшення (за останні 50 років ці обсяги зменшились у 10 разів).
Стратегія і тактика ведення лісового госпо­дарства області спрямовані на збільшення площі ліс^в, підвищення їх продуктивності та екологіч­ного потенціалу. Тільки за останні 50 років площа лісів області, незважаючи на малоземелля, зросла більше як на 10 тис. га. Середній запас ростучого лісу на 1 га із 186 м3 у 1946 році зріс до 358 м3 у 2005 році. Все це вказує на позитивну динаміку лісового фонду і безумовне дотримання принци­пу безперервного та невиснажливого лісокорис­тування.
Добротні, якісні ліси Закарпаття є найкращи­ми і найпродуктивнішими у Європі. Тому над­звичайно відповідальні завдання поставлені пе­ред лісівниками області — не лише зберегти, а й примножити лісові багатства нашого чарівного краю.
Останнім часом удосконалюються підходи до ведення лісового господарства. Наша область ме­жує з чотирма країнами Західної Європи, і багато питань, в тому числі з ведення лісового, водного та сільського господарств доводиться вирішува­ти спільно із сусідами — Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією — на рівні європей­ських і світових стандартів.
Досягнення цих високих стандартів спону­кає лісівників краю до активного запроваджен­ня принципів сталого розвитку в лісогосподар­ське виробництво, які згідно з вимогами світової спільноти передбачають не лише безперервне та невиснажливе використання лісових ресурсів, а й нарощення екопотенціалу наших лісів.
Задля досягнення цієї мети в області реалізу­ється спеціально розроблений для нашого краю міжнародний швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства «FORZA». В рам­ках цього проекту запроваджується і перспектив­ний європейський досвід з ведення лісового гос­подарства.
Уперше в Україні для всіх лісів державних підприємств системи Держкомлісгоспу України в області здійснена міжнародна сертифікація ме­неджменту лісового господарства і походження продукції. Сертифікати світової Лісової наглядо­вої ради (РЗС) у вересні 2005 року видані кожному державному підприємству. Це означає, що за принципами, критеріями і параметрами світо­вих стандартів визнано правильність стратегії і тактики ведення лісового господарства у наших лісах.
Разом з тим, у лісогосподарському виробни­цтві краю постійно запроваджуються принципи, максимально наближені до природного форму­вання лісових насаджень. Такі принципи, як по­казує тривалий досвід застосування їх у Європі, мають позитивні результати у формуванні та не­перервному функціонуванні лісових екосистем, особливо в горах.
ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО...
•  У Закарпатській області найбільша частка території є заповідною (понад 15 %).
•  Закарпатська область найбільш лісиста (по­над 51 % території) та найбільш гориста (2/3 те­риторії).
•   Ліси Закарпаття характеризуються най­більшим річним приростом деревини (більше 5 м3/га, а на окремих заповідних територіях — до 12 м3/га) та найбільшою площею пралісів. Тут росте тис ягідний, який є найдовговічнішим де­ревом України (4000 р).
•  У Закарпатській області найщільніша мере­жа річок (1,7 км/км2) з найбільшим середньоріч­ним стоком (понад 15млрд м3).
•  У Закарпатті поблизу м. Хуст розташована заповідна ділянка Карпатського біосферного за­повідника «Долина нарцисів», де збережено при­родний ареал нарциса вузьколистого.
•  У Закарпатській області наявний найбіль­ший в Україні потенціал енергетичних гідро- та геотермальних ресурсів.
• На річках Теребля і Ріка збудовано унікальну Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію шляхом ски­дання трубопроводом через гірський хребет вод річки Теребля на агрегати в русло річки Ріка.
•  У гірському масиві Бескид прокладено най­довший тунель для потягів (1747 м).
•  У Закарпатській області наявні найбільші в Україні поклади цеолітів, єдині поклади цинку, свинцю.
•  На Закарпатті знаходиться єдиний у світі пам'ятник листоноші (пам'ятник Федору Фекете, с. Тур'ї Ремети, Перечинський район).
• Туристичний комплекс «Драгобрат» в Рахівському районі — найвище розміщений заклад відпочинку та зимового спорту (1450 м над рівнем моря).

Володимир Кічура,
завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру,
Ужгородський національний університет

назад>>>