|
НЕПОВТОРНА ЛІСОВА КАЗКА
В усі часи гордістю, красою й багатством Закарпаття були ліси. Ліс — зелена аптека і відпочинок, прохолодний затінок у літню спеку і тепло вогнища у холодну пору, цілющі джерела і чисте повітря, він наш дім, меблі та інші речі, він — колиска і домовина наша.
Останнім часом стан наших лісів, їхня подальша доля стали предметом пильної уваги не лише фахівців та представників владних структур, а й усього населення краю та багатьох жителів інших областей України та зарубіжних країн. Розмов, дискусій ведеться багато, не бракує і різнопланових пропозицій. Безумовно, така увага до нашого зеленого друга радує, особливо лісівників краю, які прислухаються до них, використовують їх у повсякденній роботі з ведення лісового та мисливського господарства.
Певна частина населення сприймає ліс лише як місце збирання ягід, грибів, полювання та інших форм відпочинку. Але насамперед ліс дає нам роботу, одягає і обігріває, лікує і захищає від біди... У лісогосподарському виробництві, лісопереробній та меблевій промисловості зайнято кілька десятків тисяч краян. Від стабільних заробітків цих трудівників залежить рівень добробуту і їх самих, і майже 100 тисяч членів їхніх сімей.
Усім відомо ще зі шкільної лави, що ліси — це легені Землі, її щит, її одежа. Це смарагдове «вбрання» займає більше половини території Закарпаття. Ліс — гарант гідрологічного балансу річок, кисневої рівноваги атмосфери, ворог ерозійних процесів ґрунтів, кліматорегулюючий чинник.
За площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п'ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю наша область посідає перше місце. На душу населення у нас припадає 0,55 га лісів і 165 м3 деревини. Для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 м3.
Загальна площа лісів області, або лісовий фонд, становить 695,7 тис. га. На цій площі зосереджено 207,5 млн м3 деревинних запасів ростучого лісу. Наші ліси багаті не лише на деревинні ресурси, а й на технічну і лікарську сировину, дикоростучі плоди і ягоди, гриби та інші недеревинні кормові та харчові продукти, які є екологічно чистими і тому більш придатними для використання порівняно з аналогічними продуктами інших регіонів.
Нарощення такого ресурсного потенціалу лісів відбувалося століттями завдяки і копіткій праці не одного покоління лісівників, і досвіду ведення лісового і мисливського господарства, що накопичувалася віками, і застосуванню специфічних підходів до господарювання в гірських лісах.
Ліси області, як і в цілому Українських Карпат, виділяються в три висотні пояси: передгірний — з переважанням дуба, нижньогірний — з переважанням букових лісів і верхньогірний — темнохвойних лісів.
Передгірний пояс широколистяних лісів з переважанням дуба звичайного і скельного поширюється до 600—650 м над рівнем моря. Ці ліси покривають схили Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма південної смуги Карпат (від Хуста до Ужгорода). Середня річна норма опадів сягає 750 мм.
Нижньогірний пояс букових лісів розташована вище зони дубових лісів і поширюється до висоти 1100—1200 м; середньорічна кількість опадів — 900—1000 мм. У цій зоні можна виділити дві підзони: чистих букових лісів (на південних схилах Полонинського хребта) і ялицево-ялиново-букових лісів (в нижній, і рідше в середній частині схилів Чорногори і Горган).
Верхньогірний пояс темнохвойних лісів розміщений в середньому від 1000—1200 м до межі субальпійського поясу. У цьому поясі також виділяють дві підобласті: змішаних ялинників з участю ялиці, а в другому ярусі — бука; чистих ялинових лісів. Підобласть змішаних ялинових лісів приурочена до південно-західних макросхилів області з висотами 900—1200 м. Це смуга високопродуктивних, біологічно стійких змішаних насаджень. Підобласть чистих ялинових насаджень займає високогірні частини схилів Горган, Чорногори і Мармароських Альп в межах висот 1100—1500 м. Нині ліси області перебувають у сфері управління різних органів центральної виконавчої влади. Площа лісового фонду області (695,7 тис. га) за відомчою підпорядкованістю розподілена:
— Держкомлісгосп України — 484,4 тис. га;
— Мінагрополітики України — 96,0 тис. га;
— Мінприроди України — 79,2 тис. га;
— Міноборони України — 9,8 тис. га;
— Міносвіти України — 3,6 тис га;
— Землі запасу — 22,7 тис. га.
Ліси області в основному сформовані високопродуктивними деревостанами з бука, ялини, ялиці, явора, ясена, ільмових.
Зокрема, для насаджень державних підприємств Держкомлісгоспу України середній запас ростучого лісу на 1 га сягає 358 м3 з коливанням від 10—100 м3 у молодняках, 100—300 м3 у серед-ньовікових, до 300—500 м3 і більше у пристигаючих і стиглих насадженнях. Окремі деревостани мають запас 1000 м3 і більше на 1 га. Середній річний приріст запасу ростучого лісу сягає 5 м3 на 1 га. За оцінками експертів, у тому числі і міжнародних, закарпатські ліси вважаються найпродуктивнішими не тільки у Карпатському регіоні, а й у Європі.
У усіх лісах області річний приріст запасу деревини сягає майже 3 млн м3, а щорічно заго товляється під час усіх видів рубок і всіма лісо-користувачами біля 1 млн м3 ліквідної деревини. Фактичні обсяги заготівлі деревини здійснюються в межах 33 % від потенційно можливих обсягів такої заготівлі, виходячи зі щорічного приросту запасів деревини.
Таким чином, на теренах Закарпаття, яке є найбільш лісистим регіоном України і має найпродуктивніші ліси у Європі, не діє принцип використання відновлюваних лісових ресурсів, зокрема деревини, в межах середнього щорічного приросту запасу.
До такої ситуації йшлося свідомо. Адже ліси нашого краю, які розташовані переважно в горах, передусім мають природоохоронне значення і покликані виконувати здебільшого екологічні функції. Експлуатаційне значення закарпатських лісів відходить на другий план, і тому лісокористування тут значною мірою обмежене. На сьогодні промислова заготівля деревини (заготівля під час рубок головного користування) здійснюється лише на 41,7 % площі лісового фонду області. Решту 58,3 % площі лісового фонду області віднесено до захисних, рекреаційно-оздоровчих лісів, лісів природоохоронного, наукового, історико-куль-турного призначення та особливо захисних лісових ділянок, де промислова заготівля деревини заборонена.
Отже, ліси області виконують переважно екологічні функції, тому обсяги лісокористування з року в рік мають чітку тенденцію до зменшення (за останні 50 років ці обсяги зменшились у 10 разів).
Стратегія і тактика ведення лісового господарства області спрямовані на збільшення площі ліс^в, підвищення їх продуктивності та екологічного потенціалу. Тільки за останні 50 років площа лісів області, незважаючи на малоземелля, зросла більше як на 10 тис. га. Середній запас ростучого лісу на 1 га із 186 м3 у 1946 році зріс до 358 м3 у 2005 році. Все це вказує на позитивну динаміку лісового фонду і безумовне дотримання принципу безперервного та невиснажливого лісокористування.
Добротні, якісні ліси Закарпаття є найкращими і найпродуктивнішими у Європі. Тому надзвичайно відповідальні завдання поставлені перед лісівниками області — не лише зберегти, а й примножити лісові багатства нашого чарівного краю.
Останнім часом удосконалюються підходи до ведення лісового господарства. Наша область межує з чотирма країнами Західної Європи, і багато питань, в тому числі з ведення лісового, водного та сільського господарств доводиться вирішувати спільно із сусідами — Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією — на рівні європейських і світових стандартів.
Досягнення цих високих стандартів спонукає лісівників краю до активного запровадження принципів сталого розвитку в лісогосподарське виробництво, які згідно з вимогами світової спільноти передбачають не лише безперервне та невиснажливе використання лісових ресурсів, а й нарощення екопотенціалу наших лісів.
Задля досягнення цієї мети в області реалізується спеціально розроблений для нашого краю міжнародний швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства «FORZA». В рамках цього проекту запроваджується і перспективний європейський досвід з ведення лісового господарства.
Уперше в Україні для всіх лісів державних підприємств системи Держкомлісгоспу України в області здійснена міжнародна сертифікація менеджменту лісового господарства і походження продукції. Сертифікати світової Лісової наглядової ради (РЗС) у вересні 2005 року видані кожному державному підприємству. Це означає, що за принципами, критеріями і параметрами світових стандартів визнано правильність стратегії і тактики ведення лісового господарства у наших лісах.
Разом з тим, у лісогосподарському виробництві краю постійно запроваджуються принципи, максимально наближені до природного формування лісових насаджень. Такі принципи, як показує тривалий досвід застосування їх у Європі, мають позитивні результати у формуванні та неперервному функціонуванні лісових екосистем, особливо в горах.
ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО...
• У Закарпатській області найбільша частка території є заповідною (понад 15 %).
• Закарпатська область найбільш лісиста (понад 51 % території) та найбільш гориста (2/3 території).
• Ліси Закарпаття характеризуються найбільшим річним приростом деревини (більше 5 м3/га, а на окремих заповідних територіях — до 12 м3/га) та найбільшою площею пралісів. Тут росте тис ягідний, який є найдовговічнішим деревом України (4000 р).
• У Закарпатській області найщільніша мережа річок (1,7 км/км2) з найбільшим середньорічним стоком (понад 15млрд м3).
• У Закарпатті поблизу м. Хуст розташована заповідна ділянка Карпатського біосферного заповідника «Долина нарцисів», де збережено природний ареал нарциса вузьколистого.
• У Закарпатській області наявний найбільший в Україні потенціал енергетичних гідро- та геотермальних ресурсів.
• На річках Теребля і Ріка збудовано унікальну Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію шляхом скидання трубопроводом через гірський хребет вод річки Теребля на агрегати в русло річки Ріка.
• У гірському масиві Бескид прокладено найдовший тунель для потягів (1747 м).
• У Закарпатській області наявні найбільші в Україні поклади цеолітів, єдині поклади цинку, свинцю.
• На Закарпатті знаходиться єдиний у світі пам'ятник листоноші (пам'ятник Федору Фекете, с. Тур'ї Ремети, Перечинський район).
• Туристичний комплекс «Драгобрат» в Рахівському районі — найвище розміщений заклад відпочинку та зимового спорту (1450 м над рівнем моря).
Володимир Кічура,
завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, Ужгородський національний університет
назад>>>
|