Розвиток  туристичної   інфраструктури

В цивілізаційному світі туризм вже давно визнано однією з найбільш прибуткових галузей, яка займає особливе місце в економіці багатьох країн. На даному етапі туризм для України є, насамперед, каталізатором соціально-економічного розвитку країни та окремих її регіонів; генератором додаткових прибутків населення, джерелом створення нових робочих місць і поповнення бюджетів всіх рівнів. Розвиток сучасної і високоефективної туристичної індустрії безпосередньо залежить від розбудови сучасної інфраструктури галузі в межах територій з високою концентрацією природних, історико-культурних та рекреаційних ресурсів, яким є Закарпаття. Це сприятиме раціональному використанню історико-культурного та природного середовища, перетворенню курортної та туристичної сфери в один з пріоритетних напрямів регіонального розвитку та структурної розбудови національної економіки.
Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 357 об'єктів, з них: оздоровчі заклади області нараховують 32 об’єкти, рекреаційні заклади - 104 об’єкта, туристичні заклади  - 221 об’єкт. На сьогодні в області одночасно можна розмістити 19,6 тис. осіб, що на 26% більше ніж у 2005 році.

За період з 2005 по 2011 рік в області побудовано (реконструйовано) та введено в експлуатацію 84 туристично-рекреаційних об’єктів, з них: у 2010 році - 29 об’єктів та  у І півріччі 2011 року - 1 об’єкт. 

Наразі, в області реалізуються масштабні інвестиційні проекти по будівництву потужних санаторних комплексів: „Сойми” (Міжгірський район) та „Деренівська купіль” (Ужгородський район). Крім цього, розширюється оздоровча база санаторію „Термал Стар” (Ужгородський район).
Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки ця галузь  Закарпаття, як один із пріоритетних напрямків розвитку області, має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що за І півріччя 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року обсяг наданих послуг зріс на 0,4% і склав 121,6 млн.грн. Також,   зросли  на   20%  відрахування до місцевого  бюджету,  цей  показник  за І півріччя 2011 року склав 7,8 млн.грн, у той же час спостерігається збільшення  відрахувань  до  державного  бюджету  на  26%  і  складає 10,2 млн.грн.  Протягом 2011 року у туристичній галузі області створено 108 робочих місць.
Динамічно розвивається зимовий туризм, все популярнішими стають гірськолижні траси. За період з 2005 по 2011 рік кількість гірськолижних витягів зросла на 68% і на сьогодні їх в області 78 одиниць. До зимового сезону 2010/2011 року введено в експлуатацію крісельний витяг на полонині Драгобрат. По відгукам відпочиваючих кращими є  такі гірськолижні центри: села Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині, СТК „Синяк” на Мукачівщині, полонина Драгобрат на Рахівщині та гора Красія на території Вишківської сільської ради Великоберезнянського району.
За ініціативи обласної державної адміністрації розроблені концепції розвитку: територій Боржавських полонин на Воловеччині та національного природного парку „Синевир” на Міжгірщині, місцевості „Драгобрат – Кваси” на Рахівщині, території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських радах Русько-Мокрянської, Лопухівської та Краснянської Тячівського району, полонина Руна на Перечинщині та інші. В основу всіх цих концепцій розвитку рекреації та туризму покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю, як такого що найбільше притягує туриста. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл, селищ, маленьких міст. Як приклад, розроблено масштабні інвестиційні проекти по будівництву гірськолижних комплексів: „Боржавські полонини”, „Петрос”, „Полонина-Руна”, “Розробка концепції та програми розбудови території туристичного комплексу „Синяк”, “Будівництво гірськолижного комплексу в районі с. Ясіня – Полонина Драгобрат, с. Кваси–г. Близниця”  тощо. Особливої актуальності зазначені проекти набувають у зв’язку із реалізацією заходів із упровадження національного проекту „Олімпійська надія-2022 – створення спортивно-туристичної інфраструктури”  та  підготовки до подання Україною заявки на проведення в 2022 році Зимових Олімпійських Ігор.
Поряд із цим, для подальшої популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області серед іноземних та вітчизняних туристів, створюються туристично-інформаційні центри у районах, де відкриття таких центрів обумовлено рядом об’єктивних причин: близькість кордонів, збільшення потоку туристів, наявність природних, культурно-історичних та архітектурних пам’яток, тощо. На сьогодні в області створено 15 туристично-інформаційних центрів та одну філію. В липні 2011 року на території Карпатського біосферного заповідника відкрито еколого-освітній центр „Високогір’я Карпат”. Крім цього, з метою покращення надання інформаційно-консультаційних та туристичних послуг в області реалізується проект „Управління туристичними дестинаціями”, який покликаний  об’єднати  туристично-інформаційні центри, туристичні заклади та фірми в єдину мережу.
На теперішній час в області розроблено 105 туристичних маршрутів, деякі з яких промарковано за рахунок міжнародних грантових програм. Крім цього, за декілька останніх років в області розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – тематичні туристичні маршрути, а саме: „Закарпатський туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.), „Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає на Закарпатті), „Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції Закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях „Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя  проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада”, туристичний маршрут „Гуцульськими стежками” (гора Костилівка – гора Піп Іван Мараморошський через показове вівчарське господарство на полонині Берлібаш), у поточному році розроблено 2 нових тематичних турмаршрутів: „Медовий шлях” та „Солодкий шлях” (метою створення яких є ознайомлення туристів та гостей області із гастрономічними традиціями Закарпаття, а саме: традиціями медового господарства області та приготуванням солодких страв різних національностей, що проживають на території області).
Зрозуміло і те, що без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку послуг. Тому, велика увага приділяється розвитку інфраструктури. Останнім часом досить швидкими темпами розвивається супутня до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура, а саме: пункти перетину державного кордону, транспортне обслуговування, дорожній сервіс, зв’язок, заклади харчування (колиби, бари, кафе), інше.
Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей починаючи з пунктів перетину державного кордону і до кордонів з іншими областями України. Ця робота пожвавилася у зв’язку з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Серед об’єктів, які входять до цієї інфраструктури найкраще вирізняються такі готельно- та мотельно-ресторанні комплекси: „Chalet” (Свалявський район), „Наталі” (Воловецький район), „Червона гора” (Мукачівський район), „Європа” (Ужгородський район), „Гелікон” і  „Фемелі” (Берегівський район) та інші.
Заходи, направленні на створення сучасної туристичної інфраструктури та конкурентоспроможного туристичного продукту, сприяють пожвавленню євроінтеграційних процесів, підвищенню іміджу регіону і України у світі, а також зростанню рівня життя населення.

назад>>>