ПРОГРАМА
розвитку екологічного зеленого туризму на території Закарпатської області

  Загальні положення

         Закарпаття – мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне розташування. Область межує з 4 державами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною. Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал. Національне розмаїття населення, високий природно-рекреаційний та курортний потенціал, самобутня історія і культура, розгалужена мережа туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів, супутня до туризму інфраструктура, приваблює в наш край дедалі більше туристів. Розвиток туризму як в цілому в краї, так і в тих регіонах, де він є пріоритетним, в значній мірі залежить від стану навколишнього природного середовища, збереження і охорони культурних пам’яток, автомобільних доріг, супутньої інфраструктури на їх територіях.
З глибини віків, знаходячись на перехресті чи не всіх європейських доріг, наша слов’янська земля перегукувалася історією, культурою, духовністю і долею із цілим світом і, водночас, ніколи не губилася в ньому. Ми й справді у центрі Європи, якихось година-півтори льоту з Києва (800 км) чи Праги (900 км); за 380 км від Будапешта і за 600 км від Відня, 1640 км – до Бонна, 1700 км – до Москви, 1730 км – до Женеви, 1850 км – до Рима.
В Закарпатті багато привабливих місцевостей для туристів, деякі з них за своєю унікальністю не мають аналогів (географічний „Центр Європи”; Долина нарцисів, де на заповідній території ще з льодовикового періоду ростуть природні зарості нарцису вузьколистого; полонина Драгобрат, на якій  півроку лежить сніг).
На території області виявлено понад 700 водопроявів мінеральних вод та розсолів в складі 67 основних родовищ мінеральних та термальних вод. Є великі можливості використання термальних вод як з лікувально-рекреаційною, так і з промисловою метою. Деякі з них за своїм складом унікальні, і є аналогом знаменитих кавказьких мінеральних вод типу „Боржомі” та „Єсентуки”.
Використання мінеральних вод є основою бальнеологічного лікування у оздоровницях Закарпаття. В санаторно-курортних закладах області є можливість лікувати понад 100 хвороб.
Територія Закарпаття  насичена густою мережею річок. Їх у області протікає біля 9,4 тисяч, загальною протяжністю 19,8 тисяч кілометрів. З них 4 річки – Тиса, Боржава, Латориця й Уж – мають довжину понад 100 км кожна.
На території Закарпатської області знаходиться 137 озер, але більшість із них має тимчасовий характер. Постійних озер налічується лише 32. В основному це невеликі й неглибокі озера-релікти стародавнього заледеніння, які знаходяться на висоті 1400-1800 метрів. Вони виникли багато мільйонів років тому на місці льодовиків, що станули.
Одне з найзагадковіших див нашого краю – це Карпатські гори (займають 70% території області ). Значна частина цієї площі (12%) – це територія природно-заповідного фонду. В Закарпатті наявні три великі заповідні об’єкти: Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк „Синевир” та Національний природний парк „Ужанський”. Останній є частиною єдиного в світі трилатерального заповідника, який проходить по території 3-х держав: України, Словаччини та Польщі. Вищезгадані території мають великі можливості для розвитку багатьох видів туризму, зокрема: екотуризму, сільського туризму, пішохідного, кінного, екстремального, дельтапланеризму. Однак, романтикам і заповзятим мандрівникам Карпати скоріш за все запам’ятаються величними гірськими хребтами, що впираються своїми вершинами просто в небесну синь. Найвища їх точка, що одночасно і є найвищою вершиною Українських Карпат – красуня Говерла (висота понад 2061м над рівнем моря). Знаходиться Говерла на території Карпатського біосферного заповідника. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Далеко за межами Закарпаття відома ще одна унікальна місцевість – Долина Нарцисів. Розкинулась вона в урочищі Кіреші, поблизу міста Хуст. Це єдине місце серед країн СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса вузьколистого. Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його. Подібні, але менші за площею зарості залишились в окремих місцях деяких Балканських країн та Альпах.
В Карпатських горах ви можете знайти пурпурові квіти рододендрона – славетної червоної рути, і легендарний едельвейс – шовкову косицю, що росте тільки на важкодоступних прямовисних скелях.

Нормативно-правова база для розробки Програми

  1. Закон України „Про туризм”( в редакції від 18.11.2003 року № 1282 – ІУ);
  2. Закон України „Про курорти” (від 05.10.2000 № 2026 – ІІІ);
  3. Закон України „Про аварійно-рятувальні служби” від 14.12.1999 року № 1281 – 4;
  4. Концепція Програми сталого розвитку Закарпатської області до 2015 року;
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року № 1088 „Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів”;
  6. Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 28.02.07 № 83 „Про Стратегію розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності на території Закарпатської області”.

Характеристика проблем у розвитку туристичної галузі та шляхи їх вирішення

Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 28.02.07 № 83 затверджено  Стратегію розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності  на території Закарпатської області та План заходів щодо співпраці з вирішення питань соціально-економічного розвитку районів, зокрема розбудови рекреаційної інфраструктури. У відповідності із зазначеними документами,  протягом останніх двох років у області проведено Міжнародні наукові конференції на тему: „Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах” (10-12 жовтня 2007 року), „Природне середовище України і духовність” (6-10 жовтня 2008 року). Учасники конференцій прийшли до висновку, що розвиток екотуризму в Карпатському регіоні має хороші перспективи, оскільки він поліпшує імідж регіону, економічний стан малих міст, селищ і сіл, дає надходження до місцевих бюджетів, створює нові робочі місця, збільшує дохід сімей,  які  надають туристичні послуги. Відповідно  покращується благоустрій садиб та територій, якість послуг, а також відбувається відродження  звичаїв, збереження  самобутності місцевих етносів.
Природно-кліматичний та  рекреаційний потенціал області, особливо потенціал природоохоронних територій, у напрямку розвитку екологічного туризму використовується недостатньо і несе в собі скриті можливості для вирішення питань соціально-економічного розвитку Закарпаття. Кількість туристів, які відвідують природоохоронні об’єкти нараховує 30 - 40 тисяч осіб на рік, що складає 7-8 відсотків від загальної кількості туристів, які відвідують наш край. Розбудова туристичної інфраструктури на територіях, близьких до національних природних парків, створення і маркування нових екологічних маршрутів та їх облаштування притулками і кемпінгами, природними зоопарками, дендраріями і музеями сприятиме значному збільшенню кількості туристів, які приїжджають саме з метою відвідання цих природних територій. З кожним роком цей напрямок туризму набуває більшої популярності як у громадян України,  так і у зарубіжних туристів.
Екотуризм сприяє підвищенню збалансованості всієї туристичної індустрії Карпатського регіону шляхом забезпечення економічних вигод для приймаючих спільнот, активно сприяє охороні природних ресурсів, культурній інтеграції населення та підвищенню інформованості мандрівників про необхідність охорони природної та культурної спадщини. Іншими словами екологічний „зелений” туризм – цілеспрямовані мандри до природних територій з метою більш глибокого розуміння місцевої культури та природного середовища, які не порушують цілісність екосистеми і при цьому створюють охорону природних ресурсів, вигідну для місцевого населення.
Екологічний туризм  стимулює збереження природних екосистем, природоохоронних територій.

Мета Програми

В основу Програми розвитку екотуризму в Закарпатській області покладено ознайомлення туристів із природними екосистемами , геологічними та геоморфологічними пам’ятками. З цією метою у регіоні створюється  мережа екотуристичних шляхів та маршрутів, які мають вихід на сільські садиби і тісно пов’язують  сільський туризм з екологічним „зеленим”.
Основні концептуальні напрямки  Програми  розвитку екотуризму:

  1. Підвищення рівня екологічної освіти та культури серед населення, молоді та мандрівників-туристів.

2. Соціально-економічний розвиток районів та розбудова рекреаційної інфраструктури.
3.  Досягнення балансу збереження природного середовища та регіонального використання ресурсів.

Завдання Програми

Для досягнення збалансованих соціальних, економічних та екологічних вигод від розвитку екотуризму на природних територіях, а також для мінімізації або попередження можливих негативних впливів необхідно передбачити:

  1. З метою більш ефективного використання туристичного потенціалу активніше розвивати мережу транскордонних пішохідних шляхів і маршрутів, прив’язуючись до діючих та перспективних кордонних переходів. Ширше залучати до цієї справи транскордонні та прикордонні природоохоронні території.
  2. Через раду Карпатського Єврорегіону, владним структурам карпатських країн заохочувати взаємне інвестування у розвиток екотуризму, створюючи для цього сприятливий інвестиційний клімат.
  3. Посилити співпрацю між туристичними фірмами, суб’єктами туристичної діяльності країн Карпатського Єврорегіону, зокрема, у підготовці рекламних матеріалів про  туристичні об’єкти, створенні мережі туристично-інформаційних центрів, розробленні нових туристичних маршрутів,  враховуючи  інтереси туристів із різних країн.

     4. Подати  пропозицію до Кабінету Міністрів України щодо створення      сприятливих умов для залучення інвестицій в екотуризм та розробки механізму, який забезпечить надходження значної частини доходів від екотуризму у місцеві бюджети. Зокрема, внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.00 № 1913 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природо-заповідного фонду” та Постанови Кабінету Міністрів   України від 02.06.03 № 827 „Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природо-заповідного фонду”.

  1. Залишається не сформульованим юридичне визначення   цього виду туризму та не створено під нього спеціальне правове поле. Необхідно організувати і здійснювати контроль за впливом екотуризму на природу, з метою недопущення його трансформації у масовий жорсткий туризм.
  2. З метою збереження рекреаційних можливостей Карпатських лісів та повнішого використання їх потенційних можливостей для розвитку екотуризму обмежити заготівлю лісу в рекреаційних лісах, виділити лісові об’єкти  екотуристичного спрямування та створити в них екотуристичну інфраструктуру.
  3. Створити єдиний каталог екотуристичних об’єктів. Проводити моніторинг природно-туристичних і природно-лікувальних ресурсів.
  4. Розробити і затвердити програму розвитку екотуризму як у Закарпатті, так і  в областях Карпатського регіону.
  5. Запровадити ліцензування суб’єктів екотуристичної діяльності та цивілізовану систему цінових стандартів, яким повинна відповідати  якість всіх  наданих послуг.
  6. Адміністраціям природо-заповідних територій розширити мережу візит-центрів та забезпечити  їх якісне функціонування..
  7.  Організувати вивчення та аналіз привабливості екотуристичних об’єктів.
  8. Одним із  головних завдань суб’єктів екотуристичної діяльності вважати забезпечення високого рівня екологічних знань, екологічної свідомості і культури серед громадян.
  9. Вважати одним із перспективних напрямків еколого-освітньої роботи об’єктів природо-заповідного фонду організацію професійно-орієнтованих туристичних маршрутів, які мають служити для закріплення знань, здобутих у спеціалізованих навчальних закладах лісогосподарського, біологічного, зоологічного та екологічного спрямування.
  10. Національним паркам та біосферним заповідникам проводити еколого-освітню роботу з місцевими громадами таким чином, щоб розвивати у них психологію гостинного господаря, який має свою культуру і свою гідність, а не обслуговуючого персоналу для туристів.

     15.З метою розширення ресурсної бази туризму і активізації туристичної    діяльності в регіоні, місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування   підтримувати місцеві громадські ініціативи щодо збереження і часткового відновлення певних форм традиційного природокористування, відродження народних ремесел,                                                                    виробництва сувенірів, надання різноманітних туристичних послуг, раціональне використання та охорона природних, лікувальних та туристичних ресурсів.
16.Залучення місцевого населення до екотуристичної діяльності,   збереження та збагачення його унікальної культури та духовності, сприяння поліпшенню  соціально-економічного становища – необхідні передумови успішного розвитку екотуризму.

Очікувані результати

Реалізація Програмисприятиме:

  1. поліпшенню якості життя населення краю;
  2. зростанню частки туризму і курортів у формуванні внутрішнього валового продукту;
  3. створенню умов для розвитку окремих територій, своєчасного і комплексного розв’язання екологічних проблем та проблем охорони навколишнього природного середовища;
  4. відродженню національної культури та народних ремесел, формуванню національної свідомості та виховання молоді на засадах патріотизму;
  5. збереженню і відновленню унікальних природних та історико-культурних ресурсів, залученню інвестицій у розвиток екотуризму і розбудову туристичної інфраструктури;
  6.  поліпшенню стану навколишнього природного середовища на територіях природо-заповідного фонду, територіях об’єктів туристичної та курортної інфраструктури;
  7. наповненню бюджетів усіх рівнів, створенню нових робочих місць, розвитку малого і середнього бізнесу, розширенню сфери зайнятості населення у сільській місцевості;
  8. створенню сучасних об’єктів туристичної інфраструктури в межах територій з високою концентрацією природних та рекреаційних ресурсів;
  9. розробленню місцевих програм розвитку екотуризму, економічного обґрунтування планів їх виконання, у тому числі в рамках програм соціально-економічного розвитку регіонів;
  10. розвитку міжнародного співробітництва та євроінтеграційних процесів у сфері екотуризму, покращення туристичного та лікувльно-оздоровчого іміджу регіону.