Главная

Дерев’яні церкви Хустського району

Данилово. Церква св. Миколи Чудотворця, 1779.ДАНИЛОВО

Данилівська готична церква – наймолодша серед готичних церков Хустщини і, можливо, найгарніша. Церква має дивовижні пропорції. Композиція форм підкреслює стрімкий зліт вежі з дуже високим шпилем: здається ще мить – і дерев'яне диво здолає земне тяжіння.

Споруда двозрубна, тридільна, збудована з дубових колод. На західному фасаді бабинець продовжений закритим ґанком з аркоподібними прорізами. В інтер’єрі збереглися розписи 1828 р. роботи художника І.Корнмаєра.

Біля церкви розташована струнка дерев'яна дзвіниця.

 

Панорамне зображення ззовні

/sites/default/files/104_danilovo_out.swf

Панорамне зображення всередині

/sites/default/files/103_danilovo_out.swf

 

Олександрівка. Церква св. Параскеви, XV ст., 1753 р.ОЛЕКСАНДРІВКА

Готична церква в Олександрівці увінчує широку поверхню пагорба і вимальовується чітким силуетом на тлі невисоких гір. Церква двозрубна, тридільна, з видимим нахилом стін до середини. Вежа з чотирма фіалами біля оснування шпиля височіє над західним зрубом. На головному фасаді – відкритий ґанок з арковою галереєю. В олександрівському храмі збережено багатий настінний розпис, виконаний в 1779 р. майстром Стефаном Теребельським та малювання народних майстрів. Біля церкви стоїть дерев'яна каркасна двоярусна дзвіниця.

 

Панорамне зображення ззовні

/sites/default/files/098_oleksandrivka_out.swf

Панорамне зображення всередині

/sites/default/files/097_olexanrivka_out.swf

 

Сокирниця. Церква св. Миколи Чудотворця XVII ст.СОКИРНИЦЯ

У селі розташований ще один готичний шедевр. Дубові зруби храму вкриті високими дахами. Більший зруб ділиться на наву і бабинець. Вежу увінчує чотирисхилий шатор з високим шпилем і чотирма фіалами по кутах. На головному фасаді – закритий ґанок з трикутними прорізами вікон і вхідним порталом. Одвірок бабинця декоровано різьбленням. Іконостас зроблено в 1748 р.

Згідно з версією реставраторів, сокирницьку церкву збудовано в селі Шашвар на початку XVII ст. В 1770 р. після перенесення в Сокирницю, церкву перебудовують і встановлюють вежу над бабинцем. Того ж року збудували високу каркаснн дзвіницю.

 

Панорамне зображення ззовні

/sites/default/files/092_sokyrnyca_out.swf

Панорамне зображення всередині

/sites/default/files/091_sokyrnyca_out.swf

 

      КРАЙНИКОВО

  Гордістю села Крайниково є дерев’яна Свято-Михайлівська  церква та дзвіниця, які побудовані в 1668 році – одна з  найстаріших в районі і є однією з найоригінальніших з  культових споруд в області.
   Церква маленька, тридільна з рівношироким бабинцем та  навою і вужчим вівтарем. План церкви – архаїчний. Церква  побудована з високих дубових брусів, об’єднаних врубками, а  канюк з потайним прямим зубом.  Однак в архітектурі цієї  церкви з’являється новий конструктивний прийом, відсутній в старіших церквах і який взагалі дуже рідко зустрічається. Далі – ганок–галерея, зв’язана у західній стіні в один загальний зруб бабинця і нави.
   Біля церкви розташована струнка дерев’яна каркасна дзвіниця під шатровим верхом, а в ній – три дзвони.
   Побудована в XVII столітті церква мала плескаті перекриття, які йшли по сволоку. Плескаті перекриття були замінені на коробові у XVIII столітті.
   У наві найстаріший стінопис зберігся на східній стіні. Це є зображення апостолів і Панторкатора з предстоячими Марією та Іоаном Хрестителем і, ймовірно, відносяться до дати побудови церкви – 1668 року.
    Ктиторський напис під зображеннями на стіні св. Миколи (південна стіна) та архангела Михаїла (північна стіна) свідчить про те, що вони були виконані в 1771 році місцевим майстром у стилі народного закарпатського живопису.
   Іконостас був перероблений у 1763-1768 роках. В ньому збереглись ікони з XVII століття - ,,Собор архангела Михаїла”.
     4 жовтня 1997 року Свято-Михайлівську церкву було відкрито знову після 50 років її закриття (1947). 
 
   Панорамне зображення ззовні
   /sites/default/files/100_kraynicivi_out.swf
 
   Панорамне зображення всередині
   /sites/default/files/099_kraynikovo_out.swf

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer