Багатогранна історія Закарпаття залишила нащадкам багатющий історико-культурний спадок. Переплетення різних епох, народів, релігій – створили неповторний ансамбль об’єктів дерев’яного зодчества. Так, з впевненістю можна сказати, що гордістю нашого краю по праву вважаються унікальні в своєму роді дерев’яні церкви, збудовані талановитими народними майстрами, без жодного цвяху у специфічних архітектурних стилях, притаманних лише певній місцевості.
Сьогодні нараховується 110 дерев’яних церков, 43 храми з яких збудовано в першій половині ХХ ст. Цікавими з архітектурної точки зору є близько 100 дзвіниць, 33 з яких внесено до списку пам’яток історико-культурної архітектури.
Розрізняють 5 архітектурних стилів дерев’яних храмів Закарпаття:
Варто відзначити, що „бойківські”, “лемківські” “гуцульські” храми дістали свою умовну назву від етнографічних груп, які населяють область.
Ще один стиль закарпатської гуцульської церкви, названий чеським дослідником І. Міланцем "середньогуцульським". Більшість церков цього стилю має в плані латинський хрест із короткими бічними раменами. Основний об'єм ─ видовжена базиліка під двосхилим дахом з низькою баштою, вкритою шатром з маківкою.
Своєрідним явищем є три церкви в стилі „ампір” у верхоріччі річки Тересви (північна частина колишнього комітату Мараморош), що походять від так званих "Saalkirche".
Церкви готичного стилю, збудовані з дубу, мають височезний готичний шпиль; вони дещо архаїчні. Розташовані такі храми у долині річки Тиса. У цілому, закарпатські готичні церкви багато чим подібні до готичних храмів і дзвіниць румунського й угорського Потисся.
На противагу замкнутим структурам ренесансу, бароко — це відмова від звичних форм. Для цього стилю характерні великі розміри, розмах, розкіш в оздоблені внутрішніх приміщень храмів. Купол перед вівтарем великих розмірів, сильно освітлений. Головний неф значно розширений та затемнений.
Дерев’яні церкви в районах Закарпаття:
Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer