Місто Тячів

Тячів - місто районного підпорядкування з 1961 р, районний центр Закарпатської області. Знаходиться в Хустській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км. на південний схід від Ужгорода.
Точний час заснування та первинну назву міста не встановлено. В документах різних історичних часів трапляється: Thechew (1336), Techew (1406), Teczyo (1453), Thewche (1459), Tetso (1851). Знаходили і інші назви: Tetz, Tehez, Tetzo, Tyacsiv, Tyacsevo, Tecsev. Відомо, що заснування міста можна віднести на початок другого тисячоліття.
Вперше, в літописах, Тячів згадується у 1329 р. в грамоті Мад'ярського короля Карла І, де місто разом з Хустом, Вишковом, Довгим Полем та Сігетом було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. Ці населені пункти звільнялися від податків, а також грошових поборів та повинності на користь місцевих феодалів. але сплачували податок у королівську казну.
Пізніше, в 1406 і 1453 рр., королівські грамоти знову засвідчили приналежність Тячева до коронних міст і підтверджували вольності його жителів.
В 1551 р. населення міста одержало право вільно користуватися землею, випасати худобу у королівських лісах, ловити рибу, вести безмитну торгівлю.
Перший існуючий запис про герб міста датовано 28 червня 1701 року.
28 червня 1991 року рішенням сесії міської ради, Тячеву повернено історичний герб.
Отже, у 2001 році гербу нашого міста виповнюється 300 років.
Протягом тривалого часу в Тячеві працював угорський художник Шімон Голлоші. З 1914 року він проживав тут постійно и написав декілька картин, які в наші часи експонуються в Національній галереї Будапешта.
На будинку, де жив Ш. Голлоші встановлена меморіальна дошка з написом на українській та угорський мовах, а 1 травня 1992 року святкували відкриття бронзового бюсту Ш. Голлоші, виготовленого угорським скульптором Еміке Товтом.
В м. Тячів з давніх часів діють три церкви: реформатська, римо-католицька та греко-католицька.
Реформатська заснована у ХІІ ст. Королем Лодіславом Великим, як римо-католицька. Та після поділу церкв у 1556 р. стала Реформатською. До 1944 р. у храмі знаходилася найбагатша бібліотека Мараморощини. На стінах у середині церкви є дві стелли, де записані імена вірників, що загинули у першій та другій світових війнах. Серед загиблих зустрічаються і русинські та гуцульськи прізвища.
Римо-католицька церква збудована у 1780 році.
Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. на честь успення пречистої Діви Марії. У 1948 р., після заборони греко-католицької віри радянською владою, церква була передана православній громаді. Зараз у цьому храмі знов відправляють богослужіння греко-католики.
Будується православний храм. Вже піднятий цокольний поверх, де тепер відбувається служба.
По вулиці Кошута встановлені два пам'ятники: Тарасу Шевченку та погруддя Лойошу Кошуту. В центрі міста, - погруддя танкисту Вайді, який загинув під час боїв за визволення міста в 1944 році. Біля Реформатської церкви - погруддя Шімону Голлоші.
Тячівський район відомий своїми археологічними пам'ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (VI-IV ст.до н.е.), Карпатські кургани (ІV-ІІІ ст.до н.е. - ІІІ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.
В с.Біловарці та м.Тячів - рештки поселень куштановицької культури (VI-IV ст. до н.е.).
Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис. років тому назад) виявлено у с.Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у с.Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-VI ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.
Пам'ятками архітектури являються дерев'яні церкви: Миколаївська ХVІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХVІІІ століття).