Тячівський район знають як печерний край. Саме тут знаходиться більшість печер Закарпаття. Лише на території Угольського масиву відомі більше 30 карстових порожнин. Печери Угольки різноманітні за структурою, довжиною, глибиною, кількістю поверхів, видами сталактитів. Кожна з них – це неперевершений витвір природи – особливий світ, який формувався тут протягом багатьох мільйонів років. У буковому лісі неподалік села Мала Уголька Ви знайдете вхід до найбільшої перечи Українських Карпат під назвою ,.Дружба”. У печері ,,Молочний камінь” вчені виявили стоянку древніх мисливців. В урочищі ,, Червений камінь”, що неподалік села Невія є система червоних печер. Зробили їх такими залізні руди, наявні у цементуючій складовій природного матеріалу. Найглибшою з них печера ,,Сіфон” (59 м.).

Селище Солотвино відоме на весь світ завдяки величезним покладам солі. Тутешні поклади солі здобули неабияку популярність через свої цілющі властивості. Соляні шахти застосовують для лікування дихальних шляхів. А тутешні солені озера є місцевим аналогом мертвого моря. Береги і дно їх покриті шаром лікувальної грязі, а температура води не падає нижче 17ºС. Найпопулярніше з них озеро Кунігунда, яке влітку збирає тисячу туристів.

Подорож цими землями неодмінно приведе Вас у невеличке озеро Грушево. Саме тут знаходиться один з найдавніших центрів православ’я, звідки віра Христова століттями ширилась і укріплювалась не тільки на українській землі, але і в сусідній Румунії. Хто і коли заснував цю стародавню чернечу обитель донині залишається таємницею. Одні дослідники вважають Грушівський монастир найдавнішим у краї (кінець ІХ-Х ст.), інші, – що він був заснований у ХІІ чи на поч. XIV ст. Сучасні будівлі розташувались поряд із залишками старого монастиря на самому вершечку села. Якщо життєва дорога колись приведе Вас у Грушево, обов’язково напийтесь кришталевої водиці з монастирської криниці. Ченці кажуть: хто хоч раз спробує тієї намоленої води, зло оминатиме його душу.

Народний музей ,,Сріберна Земля”, що у Грушеві налічує понад 5 тисяч експонатів. Перебуваючи тут, можна одягнути старі речі і відчути себе справжніми гуцулами. У музеї є 65 фоліантів релігійного змісту, унікальна старовинна чаша, монети римського періоду, 200 зразків одягу, 250 різних домотканих рушників. У Біловарцях працює історико-краєзнавчий музей, у якому зібрані найрізноманітніші предмети побуту закарпатців, і, власне, жителів Тячівщини XVIII – поч ХХ ст. На Тячівщині Ви також знайдете неповторні архітектурні витвори народних майстрів Закарпаття – дерев’яні храми: Миколаївський XVI ст. в селі Колодне та Миколаївський XVIII ст. в селі Нижня Апша (Діброва).